Останнім часом дедалі частіше на сайті “Героїки” можна прочитати про поховання козаків та старшин Армії УНР. Це зовсім не значить, що Благодійний фонд занедбав увічнення пам’яті лицарів періоду Других Визвольних змагань. Вважаємо, що сьогодні ситуація із вшануванням бійців УПА хоч і не відповідає високим заслугам цих героїв, проте є незрівнянно кращою від того становища в якому опинилась пам’ять про вояків Армії УНР. Користуючись нагодою, хочемо розповісти про наші спостереження, зроблені під час мандрівки теренами Галичини.
На жаль, більшість вояцьких чи ветеранських поховань УПА перебувають у жахливому стані. Могили занедбані, часто без належних написів. Скажімо, на сході та півдні України можна зустріти могили комбатантів Других Визвольних змагань з російськомовними пам’ятниками. На Галичині та Волині ситуація має свої складнощі. Наприклад, на пересічному сільському кладовищі Тернопілля спочиває кілька упівців. Проте знайти їх могил майже неможливо – бо пам’ятники цілком цивільні. Однак так буває не завжди.
30 липня 2013 року “Героїка”, без будь-яких попереджень, навідалась до села Струсів на Тернопільщині. Тут ми побачили не лише гарний гріб референта СБ ОУН (виконаний з червоного пісковику), але й братську могилу вояків УПА (пагорб з дерев’яним хрестом). Трава довкола поховань покошена, сміття прибране. Символічний пам’ятник “Борцям за волю України” також у відмінному стані з новенькими червоно-чорними та державними прапорами. Висловлюємо подяку громаді села за таке дбайливе ставлення до національних святинь.
Водночас на Львівщині, днем раніше, ми спостерігали просто жахливі руїни пам’ятника “Борцям за волю України” у селі Лішня, що біля Дрогобича. Шкода, однак руїну можна зустріти куди частіше за доглянуті вояцькі могили.