У своїй розповіді пан Ярослав Петрів вказав на ряд помилок, які містилися у записі, що його зробив отець Проскурницький (факт існування коропецького священика з таким прізвищем оповідач підтвердив). Зокрема, за твердженням пана Петріва, свідків похорону Миколи Бурдина звали не Федір Савчишин та Степан Лучець, а Федір Савчук та Степан Лучин. Ці люди прожили у селі досить довго, і Ярослав Петрович мав нагоду особисто спілкуватися з цими особами. Однак жодних згадок про похорон воїна так і не почув ні від Савчука, ні від Лучина. Друга помилка, на яку вказав старий оунівець – це дата смерті Миколи Бурдина. Воїн помер у 1920, а не в 1919 році. Точної дати пан Петрів не знав. Також співрозмовник повідомив ряд цікавих подробиць:
– На могилі була встановлена кам’яна прямокутна плита, завтовшки близько 15 см.
– Плита зникла в період окупації села німцями (близько 1943 року).
– В період польської окупації щорічно, в день 1 листопада, на могилу приносили букет квітів, перев’язаних жовто-синьою стрічкою.
– Серед мешканців села ходили чутки, що за німецької окупації до села приїздили невідомі (можливо родичі), які шукали могилу Бурдина.
– Могилу знищили разом з церквою Святого Миколая у 1964 р. Руйнували храм за допомогою трактора, бульдозера та пожежної машини. Під час демонтажу трос, накинутий на хрест (на бані), урвався і вибив око трактористові.
Пан Ярослав Петрів показав місце, де, приблизно, знаходилась могила воїна. Тепер це галявина за зупинкою громадського транспорту. Точне місце поховання ствердити неможливо.
«Героїка» дослідила спогади командира 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Олександра Удовиченка (Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія т. 2 : Матеріяли до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1920). У книзі є згадка про козака 3-ї Залізної дивізії на прізвище Бурда. Також є згадка про бій за посідання Коропця, що відбувся 29 серпня 1920 року між підрозділами 41-ї радянської дивізії та 9-ю стрілецькою бригадою 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. На думку дослідників, найбільш вірогідно, що Микола Бурдин – це і є козак Бурда, або ж навпаки (можливо допущена неточність під час написання спогадів на еміграції).
Станом на тепер благодійна ініціатива «Героїка» вивчає можливість локалізації місця поховання козака Миколи Бурдина (із залученням відповідних організацій та установ, які мають право досліджувати військові поховання). Також дослідники просять відгукнутися мешканців Львівщини, які могли б пояснити як тепер називається рідне село вояка – Огерці Виновецькі (можливо Огерці Вишнівецькі тощо). Пишіть свої міркування на скриню: heroic.spirit[равлик]gmai.com
Принагідно «Героїка» висловлює подяку добродіям, завдяки яким стала можливою пошукова виправа до сіл Коропець та Озеряни (250 грн на пальне). Детальний звіт про відвідини Озерян з’явиться згодом.
*Пошукова виправа – подорож, мандрівка з метою пошуку. Докладніше див. Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка). Даний термін запроваджуємо у звіти «Героїки» за порадою мовознавця Юрка Зеленого.
