Мальовниче, бідне бойківське село Прислоп, в калуському повіті, зберігає в себе найдорощу памятку нашої визвольної боротьби. Скромний, зарослий високою травою й високими полевими квітами сільський цвинтар на горбку серед села криє у себе тайну траґедії з 1919. р., коли то безборонні цивільні втікачі впали жертвою озвірілої солдатески, поливаючи сердечною кровю бойківську землицю. Оцей цвинтар, ця могила з незамітним яловим опарканенням і високим яловим хрестом зберігає тлінні останки одинокого державного секретаря, одинокого міністра ЗУНР, котрий у кровавих роках 1918–1919 положив голову на рідній землі.

Антін Дівнич,

журнал “Літопис Червоної Калини”, 1930 р., ч. 9

“Героїка” висловлює подяку пані Любі Сущ за допомогу в наборі спогадів.