Ще перед заснованням Головного Товариства Охорони Воєнних Могил, бо вже дня 24 серпня 1924 за ініціятивою Д-ра Володимира Елєкторовича і Осипа Яхницького вибрало українське громадянство в Чорткові Комітет будови памятника для вшанування памяти поляглих в бою під Чортковом (16.VII.1919), який для переведення цеї ціли приступив негайно до переведення збірок. Цей комітет існував через три роки, займаючися рік–річно улаштуванням святочного обходу 1 листопада, поширюванням культу поляглих, громадженням поіменних списків погибших в часі воєнної хуртовини громадян чортківського повіту, реєстрованням стрілецьких могил і збіркою на будову памятника. В протягу трьох літ зібрано квоту 527 зол. і вмуровано пропамятну мармурову таблицю внутрі церкви у Вигнанці.

Дня 13.VIII.1927 р. засновано Філію Товариства Охорони Воєнних Могил, яка переняла на себе всі завдання Комітету, а вибраний Виділ під проводом Дра Елєкторовича приступив негайно до зреалізування цілей Філії і до будови памятника на вигнанецькому кладовищі. В протягу одного року зібрано понад 1000 зол. і літом 1928 року завдяки невтомній праці касієра Виділу п. Івана Кароля здвигнено на могилі 12–ти стрільців величавий памятник–гробовець з каміння і заліза – бетону коштом 2.544 зол., які дорогою збірок в цілости покрито.

В памятний день 1 листопада 1928 р. відбулося посвячення цього памятника при участі 17-ти священників і широких мас народу з міста і сіл чортківського повіту. Саме свято відбулося в такому порядку: о 10 годині рано відправлено Богослуження в церкві на Вигнанці, а після цього двигнувся величавий похід на кладовище. В поході несено коло 20 вінців, а шпалір і порядок утримували відділи Сокола і Луга з Вигнанки і з дооколичних сіл. По довершенню посвячення памятника і відправленню панахиди виголосив о. Брикович з Кривенького пориваючу проповідь, за яку опісля прийшлося йому ставати перед карним трибуналом в Чорткові за провину з § 305 кз. Вправді суд з браку доказів вини мусив о. Бриковича увільнити від обжаловання, але внаслідок відклику Прокуратури Суд Найвищий вирок цей скасував і о. Брикович буде вдруге ставати перед судом за цю проповідь.

Кому доведеться їхати через Чортків, нехай минаючи стацію в напрямі Копичинець погляне через вікно вагону, а побачить високу колюмну цього памятника.

Виділ Ф.О.В.М. задумує ще цього року поставити памятник на гробі четаря Миколи Шанайди, який поляг в часі відвороту У.Г.А. в Джурині і там похований на місцевому цвинтарі.

Слід в кінці згадати, що коло будови памятника в Чорткові поклав між іншими великі заслуги будівничий п. Андрій Дражньовський.

журнал “Літопис Червоної Калини”, 1930 р., ч. 3

“Героїка” висловлює подяку пані Ользі Лімаровій за допомогу в наборі спогадів.