24 втілених проектів
НАЗАД
  • 20 Квітня 2013
  • 46
  • Прокоментуй!
Публікації
Як вибудовано пямятник поляглим у Рогатині

Почин до будови памятника стрільцям У.Г.А. на цвинтарі в Рогатині вийшов від пластунів, які кожного року на Зелені Свята і в листопадові дні впорядковували стрілецькі могили. Вони перші почали збирати жертви на його будову. На весні 1927 р. з ініціятиви проф. К. зорґанізовано комітет будови памятника, зложений з представників всіх місцевих культурно-освітних і економічних установ. Зорґанізований комітет почав вже підготовчі праці, коли Товариство Охорони Воєнних Могил у Львові оголосило, що воно вже правно затверджене і що можна орґанізувати Філії в краю, для впорядковання воєнних могил і будови на них памятників. В осені 1927 р. відбулися вже перші загальні збори Філії Товариства О.В.М., на яких вибрано слідуючий виділ: Ю. Каменецький, голова, пані Муринова, заст. голови, дир. М. Ромах, писар, д-р С. Гладкий, скарбник, інж. Р. Грицай, студ. прав М. Червінський.

Сучасний вигляд пам’ятника
Сучасний вигляд пам’ятника

Найважнішою справою для Виділу було: зібрати потрібні фонди, подбати про відповідний проєкт, полагодити всі формальні труднощі, звязані з затвердженням проєкту, набути більшу площу, як займали могили на цвинтарі, та перевести ексгумацію.
Проєкт памятника виготовив вже в літі 1928 р. інж. Роман Грицай. Кошторис памятника обчислено на приблизну ціну 4.000 зл.

Маючи готовий проєкт, треба було побороти формальні труднощі, що були звязані з його затвердженням. В зимі 1928 р. внесла Філія Товариства Охорони Воєнних Могил через рогатинське Староство до станиславівського Воєвідства (Дирекція публичних робіт) прохання про затвердження проєкту. В лютім 1929 р. одержала Філія потверджуючу відповідь, а при кінці квітня на прохання Філії референт для Воєнних Могил з Воєвідства перевів ексгумацію. При ексгумації Філія покрила тільки кошти самих ексгумаційних робіт (домовина, ексгумація, перевезення), члени Комісії, в тому і міський лікар Др. Штейн, зрезиґнували зі звороту коштів.

Та тяжче пішла справа з Маґістратом, до якого Філія звернулася з проханням про відпущення площі на цвинтарі на будову памятника. Справу відтягано. Зажадали перше від Філії дозволу з Воєвідства. Дозвіл доручено. Потім, який буде напис на памятнику. Потім, хто лежить похований в могилі. Видно було, що роблять труднощі чисто формальні, бо напис на памятнику затверджує Воєвідство, а хто лежить в могилі, це загально відома річ. Щойно при помочі заходів наших радних, витягнено справу з маґістрацької канцелярії на засідання Громадської Управи, яка однодушно ухвалила відступити потрібну площу на будову памятника. Коли вже була площа, Філія звернулася з домаганням до Громадської Управи призначити запомогу на будову памятника у виді будівельних матеріялів. Справа пішла на повне засідання Громадської Ради і по невеличкому спротиві тільки одного радного, Рада однодушно признала дати матеріяли на будову вартости 850 зл. — Не знаю, які рішали тут мотиви, що ухвала запала майже однодушно. Пояснюють, що польським і жидівським радним ходило про голоси українських радних в інших справах і тому старалися тим способом зєднати наших радних.

Будова почалася з початком липня і з малою перервою тяглася до падолиста ц. р. На будову пішло 103 m3 будівельного каміння, 6.500 цегол, 32 бочки цементу, 15 m3 шутру і 10 m3 піску, не числячи інших матеріялів. Будівельний камінь возилося з Демні, коло Підвисокого, 12 km від Рогатина, а на різьбу на насаду памятника з Чепирносова коло Перемишлян (20 km від Рогатина). Камінярів спроваджено з Жидачівщини (п. Косович), а різьбарів зі Струсова коло Теребовлі (Брати Конради). Треба з признанням підчеркнути, що одні й другі виконали роботу солідно й акуратно.

Кошторис памятника обчислено на 4.000 зл. Коли Філія Т.О.В.М. приступила до будови, мала готівки в касі 1.600 зл. Вже початкові праці виявили, що за кошторисну ціну, памятника не побудується. Кошторис кошторисом, а за матеріял і за роботи треба заплатити не 4.000, а 10.000 зл. Та в цій справі Філії Т.О.В.М. пришли з допомогою не тільки члени Філії, але й всі культурно-освітні і економічні установи та громадянство Рогатина й повіту. Філія видала 20.000 цеголок на будову памятника; два рази в 1928 і в 1929 роках перевели за дозволом Староства прилюдні збірки в Рогатині і повіті; всі члени, а має їх Філія звиш 200, підписали осібні деклярації на будову від 3–50 золотих. Культурно-освітні і економічні установи Рогатина деклярували від 20–200 зл; студенство Рогатина влаштувало на ту ціль двічі вечерниці і дало одну виставу; на ту ціль дохід з оперетки „Запорожець за Дунаєм” Просвітянський Театр в цілості передав Філії; студенство перевело збірку на Кооперативнім Святі ц. р. і всі культурно-освітні установи по Кооперативнім Святі зорґанізували Великі Народні Вечерниці, признаючи цілий дохід на будову памятника. З великою помічю прийшли і дооколичні громади, які безплатно звозили каміння на будову. Перше місце в цій роботі треба признати Пуківцям, які під проводом о. Соловія і п. Соломки доставили камінь на фундаменти: ціла валка зложена з 48 фір одного дня проїхала Рогатином на Стрілецьку Могилу. Крім Пукова дали фіри на безплатну звізку каміння такі громади: Рогатин, Бабинці, Вербилівці, Путятинці, Жовчів, Данильче, Чесники і Дібринів. І Товариство О.В.М. у Львові прийшло з дуже великою помічю і позичило на догідні сплати 1.000 зл. Дуже приємну несподіванку зробив нам також один Рогатинець з Америки, який в найбільше скрутний час будови прислав 25 долярів і то з власної ініціятиви.

Особливе признання за поміч при будові памятника належиться кооптованим членам Виділу: учителеві М. Пирогові, який цілі ферії займався справами будови памятника, і пані меценасовій Д. Бабюковій, яка не жаліла ніяких трудів, коли ходило про зорґанізовання збірок, вечерниць, чи інших імпрез, що приносили дохід на будову.

Одно явище є гідне уваги й підчеркнення; будова памятника обєднала всіх Українців, без огляду на партійні переконання.

Памятник готовий і представляється величаво, так що Рогатинщина може ним гордитись. Посвячення відбудеться на весні 1930 р.

 

Ю. Каменецький,

журнал “Літопис Червоної Калини”, 1930 р., ч. 1

 

“Героїка” висловлює подяку пані Любі Сущ за допомогу в наборі спогадів.

Схожі Новини
  • 23 Жовтня 2017
  • 68
  • Прокоментуй!
Мітинг у Боярці з нагоди Дня Соборності

21.01.2016 У неділю, 24 січня, о 13:00 у Боярці на Меморіалі ...

детальніше
  • 19 Вересня 2017
  • 1458
  • Прокоментуй!
Вшануємо героїв Зимового походу!

Благодійний фонд «Героїка» одержав дозвіл на встановлення пам’ятного знаку «Землякам ...

детальніше
  • 13 Вересня 2017
  • 255
  • Прокоментуй!
Шукаємо волонтерів для роботи в архіві

З метою виявлення раніше невідомих поховань вояків Армії УНР, “Героїка” ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.