30 втілених проектів
НАЗАД
  • 28 Грудня 2012
  • 760
  • Прокоментуй!
Публікації
Воскресають там, де є могили
Напис на петлюрівському хресті
Напис на петлюрівському хресті

Легендарне твердження Ніцше хоч і не претендує на богословську точність, проте досить вдало передає зміст такого поняття як «історична пам’ять». Можна додати, що нацією не можуть називати себе ті, хто не дбає і не хоче знати про могили своїх героїв.

Стан наших військових поховань, зокрема могил воїнів Армії УНР та УГА, а часто й бійців УПА та бойовиків ОУН, наштовхують на такі роздуми. Чи маємо ми власну державу? Чи потрібні нам, українцям, власні герої? Можливо вони потрібні лише для політичного словоблуддя? Чи схочуть наші сучасники, чи навіть нащадки, воювати за державу чиї герої лежать або у вигрібних ямах, або в забутих могилах без хрестів, чиїми похованнями та обліком ніхто навіть не цікавиться? Нехай кожен читач дасть собі щиру та правдиву відповідь.

Для того, щоб не склалось враження, буцімто автор «передає куті меду» відносно вигрібних ям та інших ганебних місць, де спочивають ті, хто не випустив з рук зброї, захищаючи Україну, наведемо декілька промовистих прикладів. Є на Галичині славне місто Чортків. На міському кладовищі є два армійські цвинтарі. Про один всі знають добре – це цвинтар загиблих солдат Війська Польського. Він обнесений муром, на кожній могилі хрест з червоного граніту, всі хрести підписані, поміж похованнями – величний пантеон з написом: «Польським солдатам, які загинули в боротьбі за Польщу 1919-1920 рр». Між могилками доріжки, висипані гравієм, всюди підстрижений зелений газон та польські прапори. На окремих хрестах вигравірувані досить промовисті написи: «Загинув у бою за Станіславув» або «Згинув в українській неволі». За муром польського військового цвинтаря є неприглядне місце – побиті бетонні бордюри, які колись щось від чогось відгороджували. Тепер на досить великому клапті землі смітник. Туди люди зносять старі вінки, згорілі лампади, вітер приносить пакети та папір. Цю ділянку ніхто не прибирає. Колись на цій землі знаходився Український військовий цвинтар, на якому, зокрема, поховано 156 воїнів Армії Української Народної Республіки та 36 Української Галицької Армії. Вже після Другої світової війни більшовики знищили обидва військових цвинтарі: і український, і польський. Лише поляки свій цвинтар відновили. Українці – самі знаєте… Досить символічно і те, що польські вояки, які загинули в боях з українцям, спочивають як герої, а поруч, на смітнику, сплять українські бійці, які дождались-таки незалежної України.

Здавалося б, якщо нам бракує часу та грошей на відродження великих армійських цвинтарів, яких, до слова сказати, вкрай мало в Україні, – то ми можемо відродити бодай одинокі вояцькі могили. Однак і це неправда. У місті Боярка, що на Київщині, поховано семеро воїнів Армії УНР, між якими є як наддніпрянці, так і галичани. Ці могили, як і більшість наших військових святинь, знищили більшовики. Вже двадцять років у незалежній Україні на цих похованнях п’ють пиво, вигулюють собак, смажать шашлики. Сказати, що ніхто не знає про існування цих могил – неправда. Люди знають, часом обговорюють це, як стару минувшину, і продовжують забавлятися на кістках.

Попри те, що червоний загарбник доклав максимум зусиль для повного винищення всіх матеріальних свідчень української збройної боротьби – в Україні ще є місця, де спочивають наші герої. Не всі могили розкопані окупантами, не всі кістки викинуті на наругу. Ще є що відроджувати і на сході, і на заході нашої Батьківщини. Проте, чи хочемо ми цього?

У 2010 році гурток молодих людей об’єднався у благодійну ініціативу «Героїка», та постановив собі за мету шукати та відроджувати українські військові поховання, встановлювати пам’ятники та меморіальні дошки на честь тих, хто боровся за незалежність України. За час свого існування активістами «Героїки» вже зроблено чимало: побудовано пам’ятники воїнам Армії УНР в с. Зміївка на Херсонщині (перший український військовий меморіал на півдні нашої країни), у м. Звенигородка та с. Соколівка на Черкащині, у м. Києві та м. Богуславі на Київщині, у м. Зборові на Тернопільщині. Вже відроджено цілий ряд військових поховань Армії УНР та УПА на Хмельниччині, Рівненщині, Івано-Франківщині, Херсонщині та у Києві.

Кожному пам’ятнику передує велика праця. Спершу дослідники вивчають архівні документи, співставляють та перевіряють віднайдені факти. Згодом активісти вирушають в краєзнавчі експедиції, у яких встановлюють місця боїв та вічного спочинку українських воїнів, опитують старожилів, намагаються віднайти точні дати та локації. Часто буває так, що біографію одного воїна складають декілька місяців, а його могилу шукають не один рік. Нерідко могил не знаходять. На один успіх припадає десяток розчарувань та сотні годин марних пошуків. Наприклад, трапляється так, що архівні документи містять неповну інформацію, а місцеві мешканці не можуть надати жодних «зачіпок» для продовження пошуків, дослідження заходить у глухий кут. Буває й таке, що відродити військове поховання просто неможливо: за совєтів на його місці побудували будинок чи звели автозаправку (як в місті Томашпіль на Вінниччині).

Всі пошуки, вивчення архівів, подорожі теренами багатьох областей здійснюють волонтери з ідейних міркувань, за власний кошт та у вільний від роботи час. Тоді, як в Литві чи Польщі цю роботу виконують державні інституції з платними працівниками та цілими штатами науковців.

Відновлення поховань та спорудження пам’ятників «Героїка» здійснює за підтримки активістів та жертводавців. Хтось може допомогти коштами, інший готовий пожертвувати будівельні матеріали чи взяти участь у транспортуванні монументу і його встановленні. Добрих людей в Україні ще трохи є. Допомагають і з лівого, і з правого берегів Дніпра. Декілька разів надали сприяння двоє українців з Торонто.

Однак кількість бійців, які потребують вшанування, кількість тих, чиї могили стоять без хрестів та у будяках, значно перевищує наші фізичні та матеріальні сили.

Лише на 2013 рік «Героїкою» заплановано відродження понад 10 військових поховань та будівництво цілого ряду пам’ятників та погрудь українським військовим. Що з цього буде втілено у життя – залежить не лише від гуртка ентузіастів, але й від тебе, дорогий читачу.

Закликаємо долучатися до благодійної ініціативи «Героїка». Ваша допомога може бути не лише гривнею, але й доброю справою. Ми підкажемо, на якій могилі похилився хрест чи впав паркан. Ми спрямуємо туди, де треба прибрати сніг чи вивезти сміття. Ми підкажемо де не правилась панахида і де роками не горіла лампада.
Визначте самі для себе міру пожертви, яку ви готові скласти в ім’я тих, хто скромно виконав свій обов’язок перед лицем України.

Координатор благодійної ініціативи «Героїка»
Павло Подобєд

Довідатись про поточні проекти благодійної ініціативи «Героїка» можна на сайті www.geroika.org.ua або за адресою: heroic.spirit@gmail.com
За телефоном: 093 725 67 45

Схожі Новини
  • 19 Листопада 2021
  • 2997
  • Прокоментуй!
Пам’ятник на могилі поручника Аврамчука: зібрано половину необхідної суми

Завдяки Вашим пожертвам зібрано половину необхідної суми для реалізації двох ...

детальніше
  • 17 Листопада 2021
  • 2344
  • Прокоментуй!
На Житомирщині вшанують Героїв Базару

У листопаді–грудні цього року виповнюється 100 років Другого Зимового походу ...

детальніше
  • 12 Листопада 2021
  • 2248
  • Прокоментуй!
Допоможіть встановити пам’ятник на могилі поручника Хоми Аврамчука

Цьогоріч ми маємо надію встигнути реалізувати ще кілька проєктів. Все ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.