- 5 Травня 2015
- 851
- Прокоментуй!
У вівторок, 5 травня, громада міста Херсона прощалась з ветераном Української Повстанської Армії Іваном Терлецьким.
“Пригадую пана Івана, як людину надзвичайно ініціативну та енергійну. Він прожив 92 роки і все його життя було присвячено Україні та українській нації. У такому поважному віці старий вояка не лише цікавився суспільно-політичним життям (читав газети, слідкував за новинами), але й старався відвідувати богослужіння і навіть доглядати за могилами бойових побратимів. Останній рік він переживав за українську армію і молився за новітніх захисників України. Важко повірити, але в 90-літньому віці пан Іван не лише самостійно себе обслуговував, але і їздив велосипедом. Людина козацького духу і здоров’я!”, – пригадує Олександр, доброволець з Херсона, який вже рік захищає Україну на сході.
Протягом кількох годин херсонці приходили до храму Святої мучениці Олександри УПЦ КП, аби віддати шану ветеранові.
“Цинізм тодішніх репресивних органів лякає й досі: кадебістам було замало позбавити молодого хлопця волі, а потім і малої батьківщини. Через підірване у концтаборах здоров’я родина Терлецьких не могла мати дітей, і подружжя все життя мріяло всиновити хлопчика чи дівчинку. Але держава відмовила йому навіть у цьому, вважаючи, що такі «погані» громадяни не мають на це права” згадав у прощальному слові міський голова Херсона Володимир Миколаєнко.
Кулеметника УПА проводжала в останню путь громадськість, українське духовенство, херсонський міський голова Володимир Миколаєнко, депутати міської ради. Поховали Івана Терлецького під синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами, з почесною вартою Збройних сил України.
“Героїка” висловлює подяку Кінному полку Чорних Запорожців та пану Юрію Яворському за допомогу в організації похорон ветерана УПА Івана Терлецького.
Історична довідка.
Терлецький Іван Миколайович народився 27 лютого 1923 року у с. Любухова Старосамбірського повіту на Львівщині. Батько – старшина Української Галицької Армії. З дитинства готувався до збройного повалення польської окупації. В УПА з 1944 року. Учасник боїв з більшовиками на терені Військової округи №5 “Маківка”. Заарештований органами НКВС у 1946 році. Десять років відбував покарання у радянських концтаборах. Жив на засланні. Вся близька родина депортована на Сибір. У 1970-х повернувся в Україну. Отримав відмову повернутися до рідного села. Оселився у передмісті Херсона. Позбавлений права всиновлювати дітей, як “ворог народу”. Сприяв засудженим націоналістам в пізнішому облаштуванні на Херсонщині. Від 1989 року брав активну участь у відродженні українського суспільно-політичного життя на Херсонщині. Разом з іншими ветеранами УПА добився створення першої у Херсоні парафії УАПЦ. Член Братства ОУН-УПА. Помер 2 травня 2015 року у с. Кіндійка на Херсонщині.
Джерело: Український інститут національної пам’яті
Залишити відповідь