Благодійна ініціатива Героїка з сумом повідомляє, що 20 вересня 2012 року зупинилось серце визначного діяча визвольного руху, пластуна, оборонця Карпатської України, члена ОУН і вояка ДУН Богдана Пришлякевича. Нижче наводимо коротку історичну довідку про пана Богдана, щоб кожен з нас усвідомив що саме таким людям як він ми маємо дякувати за незалежну Україну.

Андрій-Богдан Пришлякевич народився у м. Львові 21 грудня 1921 року у сім’ї українських інтелігентів. Батько – Петро був інженером, а мати – Анна – акторкою українського театру.  В 1931 році вступив одразу до 2-го класу «Рідної школи» ім. Бориса Грінченка. Пізніше навчався в Українській Академічній гімназії, де розпочав свою пластову юнацьку працю. У 1935 році був зачислений до Пласту, належав до куреня «Лісових чортів».

З 1936-го по 1938-й рік  пройшов тайний військовий вишкіл і «Рій майбутніх старшин» та вступив до юнацтва ОУН. Восени 1938 року разом із групою молодих оунівців нелегально переходить чехословацько-польський кордон і згодом бере участь у боях за незалежність Карпатської України. У березні 1939 року в бою проти мадярських наїзників під Свалявою отримав важке поранення. Пізніше, підлікувавшись у місцевого населення, таємно перебирається через Словаччину до Кракова, згодом до Німеччини, де проходить військовий старшинський вишкіл «Брандербург-800» в частинах Дружин Українських Націоналістів. Там він знаходився в ранзі четара аж до початку нападу Німеччини на Україну.

Після розформування українських частин переходить у підпілля, був скерований ОУН на навчання у місто Подєбради (Чехословаччина). Виконував обов’язки пропагандиста референтури дипломатичного зв’язку і пропаганди ОУН. У серпні 1947 року в Карпатах при переході із Закерзоння в Україну Богдан Пришлякевич був заарештований і перевезений до Москви, де його засудили до смертної кари. Згодом покарання було замінено на 25 років ув’язнення в лаґерях ГУЛАГу.

У 1958 році Богдан потрапив під амністію і повертається до Львова, де пізніше влаштувався на роботу у Львівській політехніці інженером-конструктором. До останніх своїх днів проживав у Львові, був сеньйором Пласту.

Спогади Богдана Пришлякевича можна переглянути у фільмі “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939″(2012) режисера Тараса Химича. Світлини та історична довідка взяті з офіційного сайту фільму та сторінки Крайової Булави Уладу Пластового Сеніорату.