30 втілених проектів
НАЗАД
  • 18 Червня 2019
  • 584
  • Прокоментуй!
Новини
На могилі полковника Магеровського освятили пам’ятник

На міському кладовищі Здолбунова урочисто освятили пам’ятник на могилі полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885 – 1926). Роботи із виготовлення та встановлення надмогильного петлюрівського хреста були виконані ще минулого року майстром нашого фонду Олегом Собченком за кошт Здолбунівської міської ради.

Могила полковника Армії УНР Бориса Магеровського

Могила була віднайдена завдяки опитуванню старожилів, що здійснювалось впродовж 2012-2013 рр. Здолбунівським районним історико-краєзнавчим музеєм та завдячуючи архівній роботі нашого фонду. Точну дату смерті полковника вдалось встановити пані Наталії Сьомчик. Локалізувати могилу легендарного полтавця допомогло співставлення детального опису довколишніх поховань (здійснене директором Здолбунівського музею Олегом Тищенком) із архівними розвідками Наталії Сьомчик.

Рушієм ідеї спорудження надгробного пам’ятника став Голова Окружної пластової ради НСОУ «Пласт» Юрій Шадий, який нав’язав контакт із «Героїкою», та займався полагодженням всіх організаційно-фінансових питань, що передували урочистому заходу.

Впорядкована могила полковника Магеровського стала унікальною матеріальною пам’яткою доби Перших Визвольних змагань, яку можна порівняти хіба із рівненськими могилами командарма Василя Тютюнника та полковника Костя Вротновського-Сивошапки (пам’ятник на могилі полковника встановлено у 2012 р. нашим фондом).

Вшанування полковника Армії УНР Бориса Магеровського

Для довідки. Магеровський Борис Володимирович (19.01.1885, Полтава – 14.08.1926, м. Здолбунів) – полковник Армії УНР. Учасник Першої світової війни, 1915 р. – прапорщик 239-го піхотного Костянтиноградського полку. Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня за бій 10 травня – 11 травня 1915. Певний час перебував у німецькому полоні.

З 12 березня 1918 р. – командир 5-го Українського (Синьожупанного) полку 2-ї Української (Синьожупанної) дивізії. 1919 р. – помічник командира 1-го Синього полку Дієвої армії УНР (згодом – 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії). Поранений. 15 серпня 1919 р. – в. о. командира 7-го Синього полку Дієвої армії УНР. У листопаді 1919 р. захворів на тиф.

1920 р. – командир кінної сотні 9-ї бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. З 27 грудня 1920 р. – командир 21-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. Після війни проживав у міжвоєнній Польщі, багато хворів, був самотній. Його доглядав один із парафіян православної громади Рівного. Помер та похований у Здолбунові.

Схожі Новини
  • 25 Листопада 2020
  • 77
  • Прокоментуй!
Віртуальний некрополь української еміграції

Сьогодні в Україні з’явилась геоінформаційна система, що збирає, класифікує та ...

детальніше
  • 10 Жовтня 2020
  • 274
  • Прокоментуй!
У Боярці відкрили барельєф Марку Безручку

У місті Боярка, що на Київщині, вшанували командира 6-ї Січової ...

детальніше
  • 8 Жовтня 2020
  • 196
  • Прокоментуй!
У Боярці відкриють барельєф Марку Безручку

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.