30 втілених проектів
НАЗАД
  • 18 Червня 2019
  • 798
  • Прокоментуй!
Новини
На могилі полковника Магеровського освятили пам’ятник

На міському кладовищі Здолбунова урочисто освятили пам’ятник на могилі полковника Армії УНР Бориса Магеровського (1885 – 1926). Роботи із виготовлення та встановлення надмогильного петлюрівського хреста були виконані ще минулого року майстром нашого фонду Олегом Собченком за кошт Здолбунівської міської ради.

Могила полковника Армії УНР Бориса Магеровського

Могила була віднайдена завдяки опитуванню старожилів, що здійснювалось впродовж 2012-2013 рр. Здолбунівським районним історико-краєзнавчим музеєм та завдячуючи архівній роботі нашого фонду. Точну дату смерті полковника вдалось встановити пані Наталії Сьомчик. Локалізувати могилу легендарного полтавця допомогло співставлення детального опису довколишніх поховань (здійснене директором Здолбунівського музею Олегом Тищенком) із архівними розвідками Наталії Сьомчик.

Рушієм ідеї спорудження надгробного пам’ятника став Голова Окружної пластової ради НСОУ «Пласт» Юрій Шадий, який нав’язав контакт із «Героїкою», та займався полагодженням всіх організаційно-фінансових питань, що передували урочистому заходу.

Впорядкована могила полковника Магеровського стала унікальною матеріальною пам’яткою доби Перших Визвольних змагань, яку можна порівняти хіба із рівненськими могилами командарма Василя Тютюнника та полковника Костя Вротновського-Сивошапки (пам’ятник на могилі полковника встановлено у 2012 р. нашим фондом).

Вшанування полковника Армії УНР Бориса Магеровського

Для довідки. Магеровський Борис Володимирович (19.01.1885, Полтава – 14.08.1926, м. Здолбунів) – полковник Армії УНР. Учасник Першої світової війни, 1915 р. – прапорщик 239-го піхотного Костянтиноградського полку. Нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня за бій 10 травня – 11 травня 1915. Певний час перебував у німецькому полоні.

З 12 березня 1918 р. – командир 5-го Українського (Синьожупанного) полку 2-ї Української (Синьожупанної) дивізії. 1919 р. – помічник командира 1-го Синього полку Дієвої армії УНР (згодом – 7-го Синього полку 3-ї Залізної дивізії). Поранений. 15 серпня 1919 р. – в. о. командира 7-го Синього полку Дієвої армії УНР. У листопаді 1919 р. захворів на тиф.

1920 р. – командир кінної сотні 9-ї бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. З 27 грудня 1920 р. – командир 21-го куреня 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. Після війни проживав у міжвоєнній Польщі, багато хворів, був самотній. Його доглядав один із парафіян православної громади Рівного. Помер та похований у Здолбунові.

Схожі Новини
  • 14 Жовтня 2021
  • 69
  • Прокоментуй!
Продовжено оренду могили полковника Миколи Шраменка

Благодійний фонд «Героїка» забезпечив до 2031 р. існування могили полковника ...

детальніше
  • 12 Жовтня 2021
  • 39
  • Прокоментуй!
Передзамовлення на роман Івана Канівця «Циндао-Відень-Київ»

Наш фонд від початків свого заснування співпрацює із українським режисером ...

детальніше
  • 1 Жовтня 2021
  • 177
  • Прокоментуй!
У Києві відкрили виставку картин, присвячених Першим Визвольним змаганням

30 вересня у будівлі Національного військово-історичного музею України відбулось відкриття ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.