- 13 Вересня 2012
- 635
- 1 коментар
Новий робочий день позначився приїздом до села чотирьох помічників з Тернополя. Робота значно пожвавішала. Дводенна роздача газети “Незборима Нація”, у якій передруковано статтю за 1919 рік “Остання шана мученикам за Україну” (про страту полонених у Холодці), приносить свої плоди. До робітників підходять старенькі дідусі та бабці, кожен розповідає свою версію подій 1 червня. У когось дід був свідком тих подій, у когось мати або дядько. Часом історії суперечать одна одній, часом звучать геть фантастично.
Наприклад, за оповідкою однієї бабці, піші козаки були зовсім не піші, а на конях. Інші кажуть, що на конях були не всі, а “тільки командири”, які побачивши, що бій закінчиться не на користь українців, – втекли з Холодця. Старенький дідусь заперечує всі інші версії. Каже, що вояки були не у військових одностроях, а в народних строях. У такому вигляді хлопці були мобілізовані у військо “буквально за декілька днів перед боєм по сусідніх селах”.
Насправді ж, публікація у фронтовій газеті “Український козак” розвіює всі фантазії. Бій відбувався не у Холодці, а в селі Купіль, що на схід від нього. Бій, що мав місце, був лише частиною загальноармійського наступу Армії УНР на схід, що розпочався 1 червня 1919 року. Навіть теоретично хлопці не могли бути мобілізовані по східний бік Збруча “буквально за декілька днів перед боєм”, позаяк до дати загального наступу війська УНР знаходились на території ЗУНР (західний берег Збруча), а Холодець та Купіль були зайняті червоними. У самому ж Холодці відбулась фінальна частини драми – страта полонених, які потрапили в оточення у селі Купіль.
7:00. Майстер “Героїки” Олег Собченко відновлює роботу з викорчовування пня, що лишився від спиляного дерева.
9:00. На допомогу приїхав трактор “Білорус” (цілком безкоштовно від місцевих господарів), який розштовхав пня ковшем. Після тривалих спроб залишки дерева вивертають із землі.
9:30. Господарство безкоштовно забезпечує будівництво великим баком води. Яму, що утворилась на місці дерева, засипають ґрунтом та поливають водою.
10:00. З Тернополя прибуло четверо волонтерів, які із завзяттям беруться до роботи. Рівчак перед могилою засипають землею, поливають водою.
12:00. Тривають земляні роботи. Олег Собченко вирушив пікапом за наступною порцією піску, який буде використаний як верхній шар стежки, на який буде здійснена укладка плитки.
13:00. До цвинтаря підводять електрику, яка буде необхідна для зварювальних робіт.
13:30. Рівчак перед могилою вдруге засипають землею та поливають водою для ліпшої усадки. Теж саме роблять з ямою, яка лишилася після дерева.
14:30. Робітники виставили опалубку для фундаменту пам’ятника. Заливатимуть бетоном завтра.
15:30. Тернопільські волонтери вертаються до дому. У селі залишається Олег Собченко.
Охочі допомогти у будівельних роботах можуть зголошуватись за телефоном: 093 725 67 45 (Павло Подобєд).
Шкода пане Олеже, що у Вас складеться негативна думка про наших людей. Але на мою думку газету “Незборима нація ” потрібно було роздавати в липні , щоб люди ознайомилися з фактами і усвідомили ці події (так що тут є трохи Ваша провина. Члени “Партії регіонів ” працюють краще(звичайно за гроші)))) .
Ви несете людям правду,я Вас підтримую і нехай Вам щастить. Бажаю успіху.