24 втілених проектів
НАЗАД
  • 14 Квітня 2012
  • 43
  • 1 коментар
Анонси
У Києві відкриють пам’ятник борцю за незалежність Зеленого Клину

Юрій Глушко-"Мова"19 квітня на столичному Лук’янівському цвинтарі вшанують очільника Українського далекосхідного секретаріату Юрія Глушка-“Мови”.

Урочистості розпочнуться о 13:00 з освячення нового пам’ятника, виготовленого та встановленого коштом жертводавців благодійної ініціативи «Героїка». Про життя будівничого української державності на Далекому Сході розкажуть нащадки Юрія Глушка, які проживають у м.Києві. На спомин про борців за незалежність Зеленого Клину звучатимуть пісні у виконанні кобзаря Сергія Нечипуренка.

Запрошуємо жертводавців, киян та гостей міста взяти участь у відкритті пам’ятника!

Довідки за телефоном: 093 725 67 45 – Павло Подобєд.

Місце знаходження:

Лук’янівський цвинтар (вул. Дорогожицька 7, м. “Дорогожичі”).

Історична довідка

Юрій Глушко-“Мова” (4 квітня 1882р. , с. Нова Басань – 28 жовтня 1942 р. , м.Київ). У 1896 та 1899 рр закінчив відповідно Жмеринське двокласне та Киівське технічне залізничне училище. Далі, у 1901-1903 рр. працював машиністом у Добровільному флоті, що забезпечував морські перевезення з Одеси до Владивостока. Пароплавами саме цієї компанії, починаючи з 1883 р., відбувалося перевезення морем переселенців з України на Зелений Клин. Згодом, у 1904-1907 рр. працював на Східно-Китайській залізниці в Манчжурії, а з 1907 р. зупиняється у Владивостоці, де отримує диплом механіка торгового флоту. У порту працює креслярем механічного заводу та, дещо пізніше, техніком на будівництві Владивостоцької фортеці.

З цього часу пов’язав своє життя з українським культурним життям у Владивостоці. Тоді ж почав використовувати і свій творчий псевдонім — Юрій Мова, який вперше зафіксовано у 1908 році. На початку 1909 року займається організацією у Владивостоці українського хору, Шевченківських свят, виступаючи як їхній режисер та артист. Працює актором і режисером в українських виставах, що влаштовувалися студентською «Громадою»  та “Українським гуртком”, що утворився при місцевому Народному Домі. Його дописи про українське культурне та громадське життя на Зеленому Клині друкуються на сторінках київської газети «Рада». Бере активну участь у роботі «Просвіти» міста Уссурійська.

Восени 1916 року Юрій Глушко був мобілізований на Кавказький фронт, де перебував як технік до початку 1918 року. Відтак революційний розвиток українського національного руху на Далекому Сході розпочався ще без нього.

Після повернення в січні 1918 року до Владивостоку включається в діяльність товариства «Просвіта» у Владивостоці, головою Ради якого стає 19 березня 1918. Незабаром він очолює Владивостоцьку Українську Окружну Раду, а трохи пізніше його було обрано головою 3-го Українського Далекосхідного з’їзду, що відбувся у Хабаровську 7-12 квітня 1918 р. Цей з’їзд звернувся до українського уряду з проханням вимагати від уряду РРФСР визнання Зеленого Клину частиною України на підставі принципу самовизначення українського народу, який складав там переважну більшість населення.

Надалі, в умовах громадянської війни, Ю.Глушко-Мова стає ініціатором скликання IV-го (Надзвичайного) Українського Далекосхідного з’їзду, що відбувався у Владивостоці з 25 жовтня до 1 листопада 1918 р. Особливу увагу  на з’їзді було  присвячено створенню на Далекому Сході українських вiйськових формацій, було  вироблено проект Конституцiї українства Далекого Сходу. З’їзд ухвалив визнати найвищим органом  влади для українського населення Далекого Сходу Українськi Далекосхiднi з’їзди, а органом законодавчого  характеру  –  Українську Далекосхiдню Крайову Раду. Виконавчим органом  було визначено Український Далекосхiднiй Секретарiат, головою якого було обрано Юрія Глушка-Мову. Навесні 1919 року у Владивостоці створюється 1-й Ново-Запорізький курінь вільного козацтва.

У ніч на 20 червня 1919 р. Ю.Глушка заарештовано білогвардійцями Колчака і він півроку перебуває в ув’язненні за “большевицьку” діяльність. Не маючи нiяких доказів, Глушка ухвалюють заслати на Камчатку. Однак перед самим засланням у Юрія помирає син i його відпускають на похорон. Після того Глушко-Мова переховується аж до антиколчаківського перевороту, що відбувся у Владивостоці 31 сiчня 1920 р.

Цей період був, мабуть, найактивнішим у його житті. Займаючи посаду голови Українського Далекосхідного Секретаріату, він очолював цілу структуру національно-представничих органів українського населення. На своїй посаді Ю.Глушко-Мова виконував широке коло обов’язків, до яких входило і представництво та захист інтересів українського населення Зеленого Клину як перед місцевою російською владою,  так і перед іноземними державами, війська та дипломатичні установи яких у великому числі перебували тоді на Далекому Сході. Фактично це була посада прем’єра екстериторіального українського уряду, у ролі якого виступав Український Далекосхідній Секретаріат. Разом з тим в ці буремні часи Ю.Глушко-Мова продовжував і свою творчу та літературну діяльність, виступаючи як артист та режисер українських вистав, брав участь у Шевченківських святах, виступаючи з рефератами та декламаціями.

Після захоплення Далекого Сходу більшовиками, 5  листопада 1922 р., разом з більшістю активістів українського руху на Зеленому Клині Ю.Глушка було арештовано і перевезено до м. Чита. Після судового процесу у січні 1924 р. підсудних було звинувачено у прагненні до створення самостійної України і Юрія Косьмича Глушка було засуджено до 3 років. Після ув’язнення він працює майстром на будівництві шляхів в Читинський області (1927-1929 рр.)  та у Таджикистані (1930).

Незабаром йому вдається повернутися до України, де у 1931-1935 рр. здобуває диплом інженера-будівельника шляхів. Пізніше, у 1939-1941 рр., він працює на інженерних посадах в різних будівельних організаціях. Весь цей час йому доводилось мешкати під чужим прізвищем, щоб не викликати підозр. З цих же ж міркувань він спалює більшість документів далекосхіднього періоду. За деякими даними його було обрано членом Української Національної Ради, що була створена в окупованому німцями Києві восени 1941 р. Через відсутність роботи, брак харчів та злиденне життя,  Юрій Глушко помирає у жовтні 1942 року.

Схожі Новини
  • 23 Жовтня 2017
  • 68
  • Прокоментуй!
Мітинг у Боярці з нагоди Дня Соборності

21.01.2016 У неділю, 24 січня, о 13:00 у Боярці на Меморіалі ...

детальніше
  • 19 Вересня 2017
  • 1458
  • Прокоментуй!
Вшануємо героїв Зимового походу!

Благодійний фонд «Героїка» одержав дозвіл на встановлення пам’ятного знаку «Землякам ...

детальніше
  • 13 Вересня 2017
  • 255
  • Прокоментуй!
Шукаємо волонтерів для роботи в архіві

З метою виявлення раніше невідомих поховань вояків Армії УНР, “Героїка” ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.