7 жовтня активісти «Героїки» вирушили в подорож місцями можливих поховань ветеранів Армії УНР у Макарівському районі Київської області. Метою поїздки було виявлення могил та отримання додаткових відомостей про ветеранів і обставини їхньої смерті. Напередодні поїздки було здійснено наступну дослідницьку роботу:

1. Узагальнено архівні відомості про тих старшин Армії УНР, які лишилися на території України після 1920 року (або повернулися в Україну з місць інтернування) і мешкали у селах Макарівського району Київської області.

2. Здійснено обдзвін сільських та селищних рад з метою з’ясування наступного: чи існує на сільському кладовищі могила комбатанта, у якому вона стані, що відомо про даного старшину і т.д.

3. Зібрано відомості про сільських старожилів, які могли знати ветеранів (для їх подальшого опитування).

4. Розроблено маршрут, за яким відбулась поїздка.
Експедиція рухалась за маршрутом: Київ – с. Колонщина – с. Плахтянка – с. Комарівка – м. Київ.

Село Колонщина. Історичне обґрунтування: Козленко Леонтій Іванович, підпоручник Армії УНР. Народився 1896 року, Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина. Після 21 листопада 1921 року мешкав за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Колонщина. Займався сільським господарством.

11:00. Зупинка у селі. Зустріч з пані Ганною Максюк, уродженкою села Колонщина, 1912 р.н. У розмові пані Ганна зазначила, що змалку переїхала у передмістя Києва – с. Грушки, працювала «на жидів», які мешкали у Києві, по вул. Саксаганського. У рідне село повернулась лише в період Голодомору 1932-1933 рр. Леонтія Козленка не знала. Зазначила, що в селі мешкали Козленки, однак саме Леонтія вона не знала. Станом на 2012 рік всі селяни з таким прізвищем вимерли, не залишивши після себе нащадків.

12:00. Оглядини сільського кладовища. Результати: частина поховань без пам’ятників, інша частина має лише дерев’яні хрести без написів, що геть зотліли. Також часто зустрічаються однотипні металеві хрести (зварені з труб), що мають таблички без написів. Вдалось знайти ряд могил, з відповідними написами, серед яких зустрічаються Козленки, зокрема народжені у період з 1870-1910 рр. Могили підпоручника Леонтія Козленка не виявлено.

Село Плахтянка. Історичне обґрунтування: Андрієвський Андрій Йосипович, хорунжий Армії УНР. Народився 1895 року, Подільська губ., м. Дунаївці. Станом на 14.05.1926 року мешкав: Київська обл., Макарівський р-н, с. Плахтянка.

13:15. Опитування місцевих мешканців. Результати: прізвище абсолютно не знайоме селянам Плахтянки.

14:00. Оглядини сільського кладовища. Результати: частина поховань без пам’ятників. Чимало могил мають дерев’яні хрести без написів. Також часто зустрічаються однотипні металеві хрести (зварені з труб), що мають таблички без написів. Жодного пам’ятника з прізвищем Андрієвський не виявлено.

Село Комарівка. Історичне обґрунтування: Заболотин Федір Георгійович, хорунжий Армії УНР. Народився 1891 року, Київська обл., Макарівський р-н, с. Комарівка. Після 21 листопада 1921 року мешкав за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Комарівка. Займався сільським господарством.

14:40. Опитування місцевих мешканців. Результати: прізвище абсолютно не знайоме селянам Комарівки.

15:30. Оглядини сільського кладовища. Результати: частина поховань без пам’ятників. Чимало могил мають дерев’яні хрести без написів. Також часто зустрічаються однотипні металеві хрести (зварені з труб), що мають таблички без написів. Жодного пам’ятника з прізвищем Заболотин не виявлено.

Підсумки експедиції. Лише в одному з сіл (Колонщина) вдалось виявити сліди родини ветерана. В інших випадках немає не лише матеріальних, але й усних свідчень. Цей факт дає підставу для наступних припущень: а) ветерани були репресовані у 1930-му році; б) ветерани померли в наслідок штучного Голодомору 1932-1933 рр.; в) ветерани були репресовані у 1937-1938 рр.; г) ветерани загинули в період Другої світової війни; ґ) ветерани померли внаслідок голоду 1947 р.

У цих випадках встановити місце поховання Козленка, Заболотина та Андрієвського є практично неможливим. Також можна припустити, що хорунжий Заболотин надав про себе неправдиві відомості співробітникам ГПУ: перекрутив своє прізвище, зазначив неправдиве місце народження тощо. Адже, за результатами всеросійського перепису населення за 1897 р. у селі Комарівка та сусідніх хуторах не мешкало родини Заболотних.

У кожному разі, пошук могил ветеранів Армії УНР на терені Київщини буде продовжено. На черзі Білоцерківський, Миронівський, Іванівський, Таращанський та Богуславський райони. Вже розпочато підготовку історичних обґрунтувань для здійснення експедицій у ці райони області.

Благодійна ініціатива «Героїка» просить надсилати відомості про зазначених у статті осіб, або будь-які уточнення, що стосуються названих старшин Армії УНР на адресу: heroic.spirit@gmail.com

Висловлюємо подяку пану Володимиру Балану за допомогу в організації експедиції.