30 втілених проектів
НАЗАД
  • 25 Липня 2012
  • 513
  • 2 коментарі
Публікації
Краєзнавча експедиція місцями боїв Армії УНР
Дорога на село Холодець
Дорога на село Холодець

20 липня благодійна ініціатива «Героїка» здійснила одноденну поїздку селами Хмельниччини. Мета подорожі – відшукати поховання воїнів Армії УНР, відповідно до відомостей, які раніше були виявлені в архівних установах. В рамках мандрівки відвідано три населених пункти: Холодець (Волочиський район), Великі Зозулинці (Красилівський район), Чорний Острів (Хмельницький район). У заході взяли участь: Павло Подобєд, координатор благодійної ініціативи «Героїка»; Василь Франківський, активіст «Героїки» (водій).

Холодець (Волочиський район)

Згідно публікації газети «Український козак» (ч. 43. від 31 серпня 1919 р.) у селі Холодець поховано 17 воїнів 10-го полку сірожупанників, які були страчені більшовиками 1 червня 1919 року.

Опитування старожилів засвідчило, що пам’ять про подію збереглась. Розповідь про розстріл на березі ставка переказувалась від батьків до дітей. Місцеві мешканці першими в розмові назвали точну кількість «страчених петлюрівців» – 17 чоловік, що відповідає відомостям з публікації. Факт страти полонених на березі ставка також детально описаний у газетному матеріалі, яким володіє «Героїка».

Старий дерев’яний хрест, встановлений на могилі вояків 24 серпня 1919 року, вже давно згнив та розвалився. Близько 10 років тому зусиллями місцевих пенсіонерів на могилі було встановлено скромного металевого хреста. Будь-які написи на хресті відсутні. Поховання перебуває у занедбаному стані. Сільська рада ніколи не здійснювала жодних заходів з будівництва пам’ятника чи належного впорядкування братської могили українських воїнів.

Великі Зозулинці (Красилівський район)

За даними «Героїки» в селі похований командир комендантської сотні запасової бригади 6-ї стрілецької дивізії хорунжий Спиридон Проскурня. Він був уродженцем містечка Кобеляки на Полтавщині. Загинув у бою з 8-ю дивізією червоних козаків в днях 6-7 липня 1920 р. Краєзнавець з Хмельницького Руслан Козубей стверджує, що в селі поховані й інші вояки Армії УНР. Для таких тверджень є підстави, адже збереглись документальні свідчення ветерана Армії УНР О. Кошеля. Згідно цих свідчень у сусідньому селі (Малі Зозулинці) загинув поручник запасової бригади 6-ї стрілецької дивізії Наритник, уродженець міста Олександрів (нині Запоріжжя). Можливо, цього вояка поховали у Великих Зозулинцях. О. Кошель так згадує про поручника:

– Наритник кінчив Вищу початкову школу в м. Запоріжжі, після чого скінчив землемерську школу. Під час війни його забрали до війська. По закінченню школи прапорщиків був на фронті. По демобілізації в ранзі поручника повернувся до дому. У травні 1918 року вступив до 2-го Запорожського полку, як козак-чотовий. З цього часу брав активну участь в усіх операціях Запорізької дивізії. У 1920 році в ранзі поручника він разом з цією запасовою бригадою 6-ї стрілецької дивізії прикриває відступ останньої й падає разом з багатьма иншими жертвами більшовицької кінноти, що прорвала фронт і заскочила бригаду з заду. Поручник Наритник залишив вдома в Запоріжжі старого батька, жінку й дитину. \\ О. Кошель.

Спілкування з селянами засвідчило, що в селі ні про могилу Проскурні, ні про могилу Наритника не чули. За відомостями пана Козубея, одержаними з переказів сільських старожилів, українські воїни поховані на старому цвинтарі, що станом на 2012 рік є повністю знищеним самими селянами. Практично з усіх могил вкрадені надгробні плити, хрести розтягнуті на металобрухт. Відтак встановити точне місце поховання українських воїнів не є можливим. Картину цілковитої руїни доповнює атмосфера совдепії, присутність якої є куди помітнішою, ніж у сусідніх селах. Центральна вулиця села носить назву Леніна. На цій же вулиці у повний зріст бовваніє вождь більшовиків, дбайливо пофарбований працівниками сільради.

Чорний Острів (Хмельницький район)

Містечко Чорний Острів стало останньою домівкою для двох козаків Армії УНР. Так стверджують архівні документи, з якими ознайомились активісти «Героїки» у фондах ЦДАВОУ. Уродженці села Глодоси Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) загинули в лавах 1-го Запорізького ім. Гетьмана Петра Дорошенка полку. Бій за Чорний Острів 3 червня 1919 року став останнім в біографії двох воїнів. Односельці загиблих, теж уродженці Глодосів, хорунжі Сидоренко, Божор та Лимаренко залишили свідчення, що в тому ж бою від більшовицької кулі впали ще двоє козаків-кулеметників. Відтак на православному цвинтарі Чорного Острова спочивають, щонайменше, четверо воїнів Армії УНР.

Перша проблема, з якою зіштовхнулись активісти «Героїки» під час пошуку поховань, була незначна кількість місцевих мешканців старшого віку. У селищі міського типу, в якому мешкає близько 900 осіб, вдалось відшукати заледве 20 селян старших 80 років. Наступною проблемою було те, що більше половини старожилів були переселенцями з довколишніх сіл, або з інших областей. Решта мешканців (8 чоловік), повідомили, що ніколи не чули ні про бої Армії УНР в Чорному Острові, ні про «будь-які могили петлюрівців». Лише один старенький дідусь обмовився, що його батько, уродженець села Осташок, служив в Армії УНР, однак згодом перейшов на бік червоних. Страх про «контрреволюційне минуле» батька, який помер своєю смертю аж у 1956 році, тяжіє над дідом ще й тепер. Старенький, з міркувань безпеки, відмовився називати своє прізвище та ім’я батька.

Огляд пам’ятників на старому кладовищі Чорного Острова не дав жодних результатів.
Висновки експедиції: Лише в одному з трьох оглянутих населених пунктів вдалось віднайти могилу воїнів Армії УНР – с. Холодець. Розглядаючи можливість будівництва пам’ятника на могилі 17 козаків та старшин 10-го полку сірожупанників варто зазначити наступне.

Позитивні сторони
1) Могила розтошована на краю цвинтаря та добре помітна зі сторони дороги.
2) Жоден з опитаних мешканців села не виказав зневажливого чи негативного ставлення до Армії УНР. Більше того, селяни прихильно ставляться до можливого спорудження нового пам’ятника.
3) У селі наявна церква УАПЦ. Панотець здійснює регулярні відправи на могилі воїнів Армії УНР.
4) Сільська голова обіцяє сприяти будівництву пам’ятника.

Негативні сторони
1) Поганий стан дорожнього покриття на під’їздах до села.
2) Часткова занедбаність цвинтаря на якому поховані українські воїни.
3) Відсутність у селі фахових майстрів-будівельників, які могли б якісно виконати роботи зі спорудження пам’ятника.
4) Найближчий кар’єр з видобутку каміння, потрібного для будівництва, знаходиться за 40 км від села. Будівельні крамниці у селі відсутні.

З огляду на викладене вище, благодійна ініціатива «Героїка» вивчатиме кошторис витрат, необхідних для спорудження пам’ятника на братській могилі воїнів Армії УНР у селі Холодець Волочиського району Хмельницької області.

Мешканці села Холодець показують могилу 17-ти воїнів Армії УНР
Мешканці села Холодець показують могилу 17-ти воїнів Армії УНР
Могила розташована на краю цвинтаря
Могила розташована на краю цвинтаря
Ставок, на березі якого більшовики стратили полонених українців
Ставок, на березі якого більшовики стратили полонених українців
Те, що лишилося від цвинтаря в с. Великі Зозулинці
Те, що лишилося від цвинтаря в с. Великі Зозулинці
На відміну від православного цвинтаря, Леніна селяни вирішили не чіпати
На відміну від православного цвинтаря, Леніна селяни вирішили не чіпати
Схожі Новини
  • 5 Грудня 2019
  • 150
  • Прокоментуй!
Два шляхи козачої еміграції

У Чикаго, на цвинтарі Елмвуд, на відстані 20 м одне ...

детальніше
  • 19 Листопада 2019
  • 63
  • Прокоментуй!
Як склалась доля дітей генерала Гулого-Гуленка?

Андрій Гулий-Гуленко (1886 — після 1927) — генерал-хорунжий, командир 1-ї ...

детальніше
  • 19 Листопада 2019
  • 155
  • Прокоментуй!
Пам’яті Василя Перебийноса

Напевно кожен, хто бодай трохи цікавився історією 1-го Кінного полку ...

детальніше
Залиште свій Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.